Ризики у договорах. Помилки, які дорого обходяться бізнесу
Договір підписаний і здається, що справа зроблена. Але саме в цей момент багато компаній беруть на себе ризики, про які навіть не підозрюють. Нечіткі формулювання, пропущені додатки, забуті умови розірвання — це стає аргументами в суді проти того, хто ці умови не прочитав. Розбираємо 10 найпоширеніших помилок.
** Коротко про головне.
Більшість договірних суперечок виникає не через злого наміру іншої сторони, а через поверховий підхід до оформлення документів.
Типовий договір з інтернету — це лише заготівля: у ньому немає специфіки вашої угоди, і вона може суперечити чинному законодавству. Критичні зони ризику — нечіткий предмет договору, розмиті терміни, відсутність умов відповідальності та неврегульований порядок розірвання.
На окрему увагу заслуговують "приховані" умови в заключних розділах і дрібному шрифті: підпис під договором означає, що ви з ними погодилися, навіть якщо не читали. Для великих угод вартість юридичної перевірки договору незрівнянно менша від можливих втрат.
Наша компанія, запрошує Вас на курси навчання з продажу, дізнайтесь про як збільшити продаж нерухомості в компанії? Практичні поради.
1. Використання готових форм без адаптації.
Багато підприємців беруть договори з інтернету та ставлять підпис, нічого не змінюючи. Але типовий договір — це лише заготівля, а чи не остаточний варіант. Через це у документі найчастіше виникають протиріччя, губляться ключові положення, а сам він часом не відповідає чинному законодавству.
Кожна угода є унікальною. Універсального договору, придатного всім випадків, немає.
Читайте про Як розпізнати токсичного чоловіка? Також не менш цікава стаття Як справити гарне враження на чоловіка на початку знайомства? Роради від Наталії Дегтярьової.
2. Нечітке визначення предмета угоди.
Якщо з договору не зрозуміло, що саме постачається, які роботи виконуються чи які послуги надаються, конфлікт практично неминучий. Одна сторона стверджує, що все зроблено у повному обсязі, інша не погоджується. Довести свою правоту буде дуже складно.
Класичні приклади таких помилок: надання консультаційних послуг без переліку питань, постачання обладнання без специфікації, відсутність технічного завдання. Більше того, суд може перекваліфікувати один вид договору в інший, а це тягне за собою зміну строків позовної давності, порядку виконання зобов'язань та відповідальності.
Як уникнути: чітко формулювати предмет договору, включати специфікації, технічні завдання, графіки робіт та конкретні критерії приймання.
3. Розпливчасті терміни виконання.
Формулювання «в розумний термін» або "у міру готовності" — справжня міна сповільненої дії. Коли конкретну дату або чіткий алгоритм визначення термінів не вказано, довести порушення зобов'язань у суді практично неможливо. Кожна сторона трактує такі умови по-своєму, а суд виходить із загальних положень Цивільного кодексу України.
Як уникнути: вказувати точні календарні дати, прописувати порядок продовження домовленостей, передбачати відповідальність за прострочення.
4. Нечіткий розподіл ризиків та відповідальності.
Якщо в договорі не сказано, хто несе ризик випадкової загибелі товару та які саме обставини вважаються форс-мажорними, сторони опиняються у підвішеному стані. У разі аварії чи інших непередбачених подій на них чекають тривалі та дорогі судові розгляди.
Ще одна поширена проблема – відсутність умов про неустойку. Без них стягнути компенсацію порушення зобов'язань можна лише через доказ реальних збитків чи вигляді законної неустойки, розмір якої завжди відповідає реальним втрат.
На особливу увагу заслуговують «приховані» умови — у заключних розділах, додатках чи дрібному шрифті. Це, наприклад, ліміт відповідальності у розмірі, несумісному із можливими втратами, або порядок розірвання, про який контрагент "забув" попередити. Підпис під договором означає, що такі умови вважаються узгодженими.
Як уникнути: не пропускати «другорядні» розділи та завжди перевіряти, як саме прописані штрафні санкції, обмеження відповідальності та порядок відшкодування збитків.
Запрошуємо Вас на тренинги нормирование труда Киев, а також, корпоративные тренинги нормирование труда в Украине, та онлайе.
5. Невизначеність із місцем вирішення спорів.
Коли у договорі не зазначено, де сторони вирішуватимуть конфлікти, підсудність визначається за процесуальним законодавством — здебільшого це суд за місцем знаходження відповідача. Це ризик розгляду справи у незручній для вас юрисдикції та додаткових витрат.
У міжнародних контрактах перевагу все частіше надають нейтральним арбітражним майданчикам — Гонконгу (HKIAC) або Сінгапуру (SIAC). У будь-якому випадку вибір має бути осмисленим, а не випадковим.
Як уникнути: заздалегідь визначити конкретний суд чи арбітраж, у якому розглядатиметься суперечка, і вказати це у договорі.
6. Неузгоджені адреси для юридично значимих повідомлень.
Навіть бездоганно укладений договір може стати проблемним, якщо не зазначено, як саме сторони обмінюються повідомленнями, претензіями та відмовами. Суд може не прийняти повідомлення, надіслане на необговорену адресу або через неузгоджений канал. А контрагент легко заявить, що нічого не отримував і опиниться у виграшній позиції.
Як уникнути: фіксувати точні реквізити та допустимі способи передачі документів, передбачати підтвердження того, що відправник та одержувач – уповноважені особи.
7. Ігнорування податкових та фінансових наслідків.
Договір, в якому не враховано податкове навантаження та структуру платежів, може призвести до донарахувань, штрафів та пені, а в гіршому випадку — до визнання правочину фіктивним.
Типові прорахунки: некоректний порядок розрахунку та вказівки ПДВ (у тому числі помилкове звільнення від податку або відсутність розшифрування "у тому числі2, "понад ціни"), неправильний розподіл витрат між сторонами, необумовлені валютні ризики. У міжнародних угодах особливо важливо враховувати вимоги законодавства різних країн, наприклад, норм США чи держав Євросоюзу.
8. Неврегульовані питання інтелектуальної власності.
Це одна з найбільш критичних зон для ІТ-контрактів, маркетингових проектів, дизайну та розробки ПЗ. Якщо договорі не визначено, кому належать права на результат робіт, компанія може бути позбавлена можливості використовувати створений продукт. Більше того, колишній підрядник може через суд заборонити його розповсюдження.
Типові помилки: відсутність пункту про перехід виняткових прав, змішання конструкцій повного відчуження та ліцензування (коли для ліцензії не вказано термін та територія, а для відчуження вписано зайві обмеження).
9. Непідписані додатки та специфікації.
Буває, що основний договір підписано, а додатки та специфікації немає. Це дуже ризикована ситуація. Суд може визнати договір неукладеним, якщо суттєві умови (технічне завдання, перелік обладнання, етапи робіт) не були оформлені та підписані, і список цих додатків не зафіксовано у самому тексті договору.
Формально договір існує, але виконати його неможливо, а будь-які зобов'язання легко оспорюються.
10. Непродуманий порядок розірвання.
Якщо з договору незрозуміло, як вийти з нього без серйозних втрат, компанія ризикує надовго застрягти у невигідних відносинах: продовжувати вести збитковий проект, виплачувати великі штрафи при достроковому виході, вести судові суперечки.
Як уникнути: прописувати підстави для односторонньої відмови, порядок повідомлення іншої сторони та чіткі наслідки розірвання — що відбувається з виконаними зобов'язаннями, авансами, результатами робіт.
* Як уникнути проблем?
Договір – це не паперова формальність, а механізм, який мінімізує ризики, захищає активи, посилює позиції на переговорах та зберігає ділову репутацію. Аналіз судових суперечок підтверджує: чимала частка серйозних збитків компаній пов'язана не з навмисними діями іншої сторони, а саме з поверховим підходом до оформлення документів — поспішністю, використанням неперевірених форм та зневагою до юридичної експертизи.
Дізнайтесь про курси навчання з переговорів, а також, про курси навчання з логістик В Україні.
*** Три рівні захисту.
Перший – самостійна перевірка. Перед підписанням читайте весь договір, включаючи «другорядні» розділи, програми та дрібний шрифт. Використовуйте онлайн-сервіси та конструктори договорів, вони підсвічують потенційно небезпечні пункти та зони невизначеності.
Другий – юридична перевірка. Для великих або нестандартних угод залучайте спеціаліста. Вартість юридичної перевірки незрівнянно менша від можливих збитків.
Третій – системний підхід. Розробте внутрішні шаблони під типові угоди компанії та оновлюйте їх за зміни законодавства. Головне завдання — виробити системну увагу до деталей та нагляд у питаннях складання документів.
Статьи этой же рубрики




